Про Качанівку - маєток із розкішним парком - знають усі. А чи чули про залізничну станцію «Качанівка»? Повірте, це місце заслуговує не меншої уваги, ніж білосніжний Качанівський палац, і може стати однією з туристичних цікавинок Ічнянщини.

На залізничній станції «Качанівка» у с. Парафіївка створений та діє унікальний музей, що наочно репрезентує історію залізниці, пов’язує її із Качанівським маєтком та Парафіївським цукровим заводом - взірцем модерної індустріальної архітектури XIX сторіччя.

Історія залізничної станції «Качанівка» нерозривно пов’язана з маєтком «Качанівка», Парафіївкою та цукровим заводом завдяки видатному українцеві, підприємцю та меценату Павлові Івановичу Харитоненку. Саме він посприяв створенню залізничного сполучення з Качанівкою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НЕВІДОМА ЧЕРНІГІВЩИНА: БЕЗВОДІВКА, УКРАЇНСЬКИЙ СТОУНХЕНДЖ. ВІДЕО

У другій половині XIX ст. Парафіївський цукровий завод був одним із найпотужніших у Чернігівській губернії.

Модернізоване виробництво потребувало потужнішої логістики як для доставки сировини, так і для транспортування цукру. Забезпечити її могла лише залізниця.

Залізницю до Парафіївки проклали у 1913 році. Станція, розташована неподалік цукрового заводу, дістала назву «Качанівка».

Майже сторіччя завод і станція існували в природному симбіозі. За радянських часів Парафіївський цукровий завод виробляв 27,7 тис. тонн цукру на рік, а станція забезпечувала і підвезення сировини, і вивезення готової продукції.

Завод припинив роботу 2011 року. А станція «Качанівка» діє і донині. Вона належить до Полтавського відділення залізничних перевезень Південної залізниці. Більшість потягів, що проходять станцією, перевозять здебільшого вантажі, але є і пасажирське сполучення.

І вокзал, і музей

Кілька років тому станцію реконструювали. Після відродження вона більше схожа на аристократичну домівку XIX сторіччя, ніж на адміністративну споруду. У будівлі станції створений і діє унікальний музей. Його експонати цікаво та наочно репрезентують історію залізниці. З-поміж них хвостові та семафорні ліхтарі, старовинні технічні книги, облігації царських часів та інші раритети.

Інтер’єри станційної зали очікування та кімнати-музею нагадують Качанівський палац, але мають власну неповторну енергетику. Зал очікування прикрашений чудовими картинами із зображеннями Парафіївського цукрового заводу та Качанівського парку. На стінах - копії з відомих портретів Василя Тар-новського і Павла Харитоненка.

До речі, вхід у музей - вільний, а враження - незабутні.

Gorod.cn.ua

Руслан Завгородній, "Деснянка" №37 (722) від 20 вересня 2018