«Коли починається смерть культури, настає культура смерті». (Ліна Костенко «Записки українського самашедшого»).

«Будь ласка» чи «будь-ласка»? Часто люди пишуть це словосполучення по-різному.

Тому в цьому випуску «Українського лікбезу» наш експерт – філолог Ірина Кокоть розставить крапки над «і» та пояснить, як правильно писати цю фразему.

Запам'ятайте, слово «будь ласка» завжди пишеться окремо! Не треба ніяких дефісів.

Чомусь серед українців, неначе вірус, поширилася ця хибна форма написання. Слово "будь ласка» так  часто зустрічається з помилкою, що люди звикають до цього і самі починають так писати.

 Часто можна почути: «За часів мого навчання у школі нормативним було написання цього слова з  дефісом».

Вельми сумнівно, що так учили. Більше правдоподібно - ви так училися 
 

Написання через дефіс з’явилося саме через погане навчання декого в школі. Будь-справді пишеться через дефіс, але тільки в складі займенників та прислівників на кшталт будь-хто, будь-який, будь-де тощо. «Будь ласка» - з іншої опери. Той, хто пише цю сполуку через дефіс, як то кажуть, чув дзвін...

Усталене словосполучення (фразема) «будь ласка» в українській мові пишеться окремо та виділяється з обох боків комами.

Наприклад:

Люди, будь ласка, пишіть грамотно!

Стосовно помилок, то, ясна річ, у деяких словах та сполуках їх завжди буде чимало. Наприклад, у тих же "в цілому", "врешті-решт", "кінець кінцем", "на радість", "на щастя", "на біду".
 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: УКРАЇНСЬКИЙ ЛІКБЕЗ. УРОК №19: СИНОНІМІЧНЕ БАГАТСТВО НАШОЇ МОВИ

А ще є інша сторона медалі. Ми інколи забуваємо сказати «будь ласка» та «дякую» своїм батькам, партнерам, друзям, дітям, бо часом боїмося, що нас не так зрозуміють.

Це неправильно, тому що, вірите чи ні, ці слова більше, ніж просто рядок символів.

Говорити «будь ласка» або «дякую» означає бути ввічливим. Розмовляйте з людьми так, як би ви хотіли, щоб розмовляли з вами. 

У наш час багато речей зникає, і ми навіть цього не помічаємо.

Можливо, наше життя таке заклопотане, що ми інколи забуваємо сказати «будь ласка». Ми бажаємо дати дітям усе, але не можемо навчити їх, як цінувати речі та казати «дякую» або «будь ласка».

Ми можемо скільки завгодно нарікати, що сучасне суспільство втратило елементарні навички ввічливості, а можемо просто говорити «будь ласка» або «дякую» будь-коли та будь-кому. Це лише слова, але вони несуть велику цінність.

«Будь ласка» – це більше, ніж просто прояв ввічливості. Це спосіб вираження поваги до людей навколо. Це слово торкається глибини душі і об’єднує людей, надає їм почуття поваги та свободи вибору – прийняти чи відхилити пропозицію.

Говорячи «дякую», ми віддаємо повагу людині. Словом «будь ласка» ми даємо свободу вибору та демонструємо ввічливість, що має позитивний вплив на учасників розмови.

Приємно відчувати себе тим, хто робить щось хороше, побачивши незнайому посмішку на ваше «будь ласка». Частіше вживайте ці чарівні слова, що ніколи не вийдуть з моди.

Що потрібно людині, щоб вижити? Навіть дитина скаже — хліб і вода … Душа також потребує їжі, і  такою поживою стає для неї Слово.

Нагадаємо, у минулому випуску ми розглядали вживання апострофа.