Чоловік зарізав дружину кухонним ножем. Відрубав голову сокирою. Забив до смерті і лікарі не змогли врятувати їй життя. В Україні про домашнє насильство вголос говорять тільки тоді, коли жертви вмирають або знаходяться на волосині від смерті.

Тоді моторошні подробиці шокують, і мало хто замислюється, що дорога до загибелі жертви була довгою і могла початися з звичайної ляпаса.

Щорічно від домашнього насильства в Україні помирає майже 600 жінок. А страждає — більше мільйона. Приблизно 60% жертв про побиття мовчать. З усіхвипадків сімейного насильства тільки в 10% жінка звертається в поліцію.

Ми звикли сприймати показники як голу статистику і рідко замислюємося над тим, що за кожною з цих цифр стоїть чиясь зруйнована, а то й обірване життя. Що відчуває жінка, входячи в будинок, який, здавалося б, повинен бути центром безпеки і затишку, знаючи, що саме там її підстерігає страшна небезпека. Не десь у темних закутках або на пустирях, а саме вдома, і джерело цієї небезпеки — людина, який повинен бути дорогим?

Сьогодні ми поговоримо з тими, хто став жертвою домашнього насильства, і спробуємо зазирнути в душу домашнього тирана, розкрити його психологічний портрет. Як людина може викинути на вулицю чотирьох своїх дітей? Яким чином Верховний суд створив прецедент, що дозволяє чоловікам ухилятися від розділу майна подружжя, і чому судді стають на бік садистів? Дізнаєтеся з нашої історії, повідомляє Народна правда.

«Він душив мене за невчасно випрасувану сорочку»

Ольга Войтова вийшла заміж за Олександра, коли їй було 19. Разом прожили 10 років. Диктаторські замашки у чоловіка стала помічати, тільки народилася перша дитина. Вже тоді чоловік почав розпускати руки, але вони жили в Кривому Розі, поруч були батьки — було кому захистити.

Невыносимой жизнь стала, когда семья переехала в Чернигов. Уже сейчас Ольга понимает, что муж настаивал на переезде, потому что в родном городе залез в долги, обманул своих партнеров и это было бегство. Тогда же он рассказывал о немыслимых перспективах, якобы ожидают их в Чернигове. Что снова будут покупать пакеты бумажные под заказ с логотипом и жить на широкую ногу.

У нове місто (Чернігів) йому вдалося переїхати завдяки допомозі нині вже колишнього роботодавця, який досі з ним судиться через розкрадання та шахрайства. Користуючись довірою керівника, Олександру було доручено керувати агропідприємством, завдяки чому він зміг стати депутатом Чернігівської районної ради. Але от життя дружини від несподіваного успіху чоловіка краще не стала.

«Він почав гуляти наліво і направо. До мене ставлення стало просто паскудна, він принижував мене як міг, — розповідає Ольга і додає, що приводом для скандалу могла стати будь-яка дрібниця. — Він душив мене, кричав, що я “тварь” і не виконую сімейні обов’язки. І все це на очах у дітей».

Побої, постійні приниження та погрози вбити — це те, в чому сім’я жила останні роки. У поліцію Ольга жодного разу не звернулася. Каже, було дуже страшно, що чоловіка посадять, а що тоді робити з дітьми?».

Страх і сором — типові,і саме через них жінки не звертаються за допомогою. Незважаючи на те, що домашнє насильство в Україні — це кримінальний злочин, жінки не поспішають говорити про свою проблему. У суспільстві досі толерують насильство: «Б’є, значить, є за що».

Однак з психологічної точки зору, домашня тиранія — це невроз, «нав’язливе прагнення до влади». Тиран одержимий жагою влади. Головне для нього питання: хто в домі господар? Його виводить з себе найменше «непослух». Чоловік-тиран подбає про те, щоб жінка була максимально від нього залежна, і щедро обдаровує її як можна великою кількістю дітей.

Діти для тирана потрібні, тільки щоб зв’язати жінці руки

При цьому тиран намагається всіляко залякати жертву, змусити її повірити в те, що вона без нього — ніхто, що вона нікому більше не потрібна. «Він мені говорив: “Подивися на себе в дзеркало. На що ти взагалі схожа? Кому ти потрібна з двома дітьми?”», — розповідає Ольга.

І Ольга все це терпіла заради дітей, заради сім’ї. Тоді вона ще не розуміла, що діти в таких деспотичних відносинах не мають ніякого значення для чоловіка; вони потрібні, тільки щоб прив’язати жінку до себе. А коли вона йому набридає, він може спокійно викинути її на вулицю, разом з дітьми. Що і сталося з Ольгою.

Одного разу чоловік сказав їй: «Мене не влаштовує, що ти ходиш на роботу, а не приділяєш мені уваги», — і пішов. Пішов, як з’ясувалося, до іншої жінки, прихопивши з собою документи на квартиру і машину.
 

Нова жертва — методи ті ж

Жінка, до якої пішов Олександр, — Ірина — теж не знайшла з ним щастя. Спочатку все було казково: визнання на повітряній кулі, романтика та багато-багато гарних слів. Вона повірила в любов. Повірила, що його попередня сім’я розпалася із-за поганої дружини, що він ні в чому не винен.

«Розумієте, він уміє так залізти в душу, так втертися в довіру, що ти йому віриш. Перше враження, що складається про нього — це захоплення. Він вміє так жалісливо розповісти історію, весь зал ридає, що люди виймають гроші з кишень і дають йому. Що вже говорити про жінку, якій хочеться любові?» — розповідає Ірина Войтова.

Втім, таким Олександр буває тільки до тих пір, поки домагається жертви, а далі повертається справжній тиран. Дика ревнощі на порожньому місці, причіпки і залякування, п’яні дебоші та розбирання ночами. Він міг вдарити дружину навіть при сторонніх, не зупиняло й те, що вона носить його дітей. На сьомому місяці вагітності він погрожував їй ножем. А потім падав на коліна і благав простити, як і після кожного скандалу і побиття. Щоб витягнути його з боргів, вона продала свій бізнес, а її мама — автомобіль.

«Це був жах. Останні місяці зі мною постійно ночував хтось з родичів або друзів. Я боялася залишатися з нею з маленькими дітьми. Я не знала, прийде він сьогодні в гуморі чи агресивний, чи прийде хтось посеред ночі, хто шукає його за борги», — розповідає Ірина Войтова. А потім, як і Ольгу, він залишив Ірину на вулиці з двома дітьми, відібравши у неї квартиру.

Квартирний аферист

На те, щоб платити хоча б мінімальні аліменти дітям, у Войтова грошей не вистачає, а ось на дорогих адвокатів Януковича — цілком достатньо.

«Сашка завжди говорив: “Я все продумую заздалегідь і нічого не роблю просто так”. Я тільки з часом зрозуміла значення цієї фрази», — розповідає Ольга Войтова. Після того, як людина, яка роками над нею знущався, покинув сім’ю, першими емоціями були відчай, злість, а вже потім — холодна оцінка ситуації. Він задумав відібрати у неї квартиру заздалегідь, як тільки переїхав у Чернігів.

«Він тиснув: “Давай продамо квартиру в Кривому Розі, щоб купити тут”, — тиснув і тиснув. Ви навіть не уявляєте, в яку залежність ти потрапляєш від цієї людини. Нарешті я вмовила батьків продати квартиру в центрі Кривого Рогу. Ми могли б там жити з дітьми спокійно досі, але Саші потрібні були гроші», — говорить Ольга Войтова.

Після розлучення Олександр придумав хитру схему. Ольга очікувано отримала позитивне рішення суду першої інстанції. Деснянський районний суд присудив їй ½ квартири. А ось в Апеляційний суд Олександр подав документ, згідно з яким квартира вже не належить йому, а передана до статутного фонду аграрного підприємства «Агроблаго». І хоча Апеляційний суд не взяв це до уваги і теж визнав право Ольги на частку майна, квартиру вона так і не побачила — їй відмовив державний виконавець. Мовляв, якщо квартира не їх, то й ділити нічого. Ольга намагалася оскаржити передачу квартири підприємству і дійшла до Верховного суду України, втім, і там правди не знайшла.

Прецедент, який увійде в інститут розділу майна

Розглядаючи справу Войтовых, Верховний суд зайняв позицію, що якщо майно вносять у статутний фонд підприємства, інший чоловік не може претендувати вже на це майно, а може вимагати лише грошову компенсацію, ніж запустив небезпечний прецедент, що дозволяє ухилятися від розділу майна подружжя.

«Наприклад, людина хоче уникнути розділу майна. Він реєструє юридична особа — товариство з обмеженою відповідальністю та статутного Фонду вносить квартиру, будинок, автомобіль. І з цього моменту власником цього майна стає юридична особа. І дружина вже не може претендувати на майно, а лише на компенсацію. А якщо у чоловіка немає іншого майна, крім переданого підприємству, то і не з чого стягнути компенсацію. І з часом виконавчий лист просто повернеться з-за неможливості виконання», — розповідає адвокат Олексій Кінебас.

У випадку Ольги Войтової стягнути з колишнього чоловіка грошову компенсацію нереально. Він навіть аліментів офіційних не платить, не кажучи вже про цілу купу інших боргів. Більш того, Війтів з допомогою чорних ріелтерів вже встиг продати квартиру іншим людям, виписавши звідти в нікуди малолітніх дітей. Зараз адвокати Ольги намагаються витребувати майно назад і скасувати договір купівлі-продажу, адже приміщення було продано без її відома.

І готують позов до Європейського суду з прав людини, оскільки її ситуація — це, щонайменше, порушення права власності, адже її позбавили власності без всякої компенсації за неї. Юристи сподіваються на те, що новий склад Верховного суду змінить абсурдну практику, відкриває шлях для шахрайства.

Платиш іпотеку, а квартира не твоя

Квартирну аферу Олександр Войтов прокрутив і з другою дружиною — Іриною. В той момент, коли Ольга вже почала з ним судитися за спільне майно, він підмовив Ірину придбати квартиру в кредит.

«На той момент ми були ще не одружені, але вже давно жили разом і готувалися до весілля. Сашко почав розповідати, що потрібно, щоб я виступила поручителем в банку на купівлю квартири для нас. Мовляв, це всього на кілька місяців, далі у нього будуть гроші і він достроково погасить кредит. Я повірила, думала, все ж житло для сім’ї, інакше б ніколи не погодилася виступити поручителем, тому що це серйозна справа», — розповідає Ірина Войтова.

А потім з’ясувалося, що грошей немає. Олександр сидів без роботи і розповідав дружині про тимчасові труднощі, мовляв, скоро все буде, а Ірина тим часом виплачувала кредит. Після розлучення вона подала в суд всі банківські виписки, з яких видно, що гроші платила вона. Однак Новозаводський районний суд їй відмовив у праві на ½ частки майна.

«Суд першої інстанції не в повній мірі прийняв докази позивача, підтверджують, що сторони по справі в реєстрації шлюбу проживали разом однією сім’єю. Також суд не взяв до уваги, що на момент придбання спірної квартири більшу частину необхідної суми вони взяли в кредит і виплачували ці кошти вже в зареєстрованому шлюбі. Тому, на нашу думку, рішення суду прийнято до неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, і ми будемо оскаржувати його в Апеляційному суді», — розповідає адвокат Ірини Володимир Кравченко.

Апеляційну скаргу Войтова Ірина вже подала в Чернігівський апеляційний суд.
 

Ми звернулися до людей, які дружили або працювали з Войтовым, щоб повноцінно сформувати його психологічний портрет, і були вражені. Від того, хто хоч раз у житті мав з ним справу, ми не почули жодного доброго слова.

Сусіди просять не називати їх імен і розповідають: не можуть спати ночами — крики, бешкети, вибивання дверей кулаками. А зараз у Олександра поселилася нова жінка. Вона заїхала разом з сином, хлопчиком років шести, у нього якісь психічний розлад. Часто сусіди стають мимовільними слухачами одночасних стогонів любощів і відчайдушного крику дитини. Знаходяться вони всі в одній кімнаті — не зрозуміло, але все це викликає моторошне відчуття.

Скарги на аморальну поведінку і постійний шум підтверджує і дільничний інспектор Роман Овчаренко. Каже, Войтова про це попереджав, втім, поки не буде офіційно написаних заяв, нічого зробити не може. А ті, хто добре знають Олександра, кажуть, любов до нової жінки не вірять. Мабуть, вона потрібна йому, щоб відмазати від якоїсь чергової афери — щоб розповісти слізливу історію, як він доглядає за чужою дитиною.

У бізнесі такий же, як у сім’ї

Основні характеристики, які ми почули від колишніх партнерів по бізнесу: «шахрай», «аферист», «маніпулятор».

«Більш підлого і мерзенного людини я, напевно, і не зустрічав. Він розікрав у нас техніку на півмільйона доларів і розпродав її, що ми зараз шукаємо по всій країні. І ми не одні такі. Жахлива людина», — каже фермер Олександр Галенко.

Ті, хто починали працювати з ним, як тільки він переїхав у Чернігів, розповідають: все його афери — через безкарності. Йому вдалося знущатися над однією дружиною і залишити її ні з чим, він зробив це і з другої, і зробить і з третьої, якщо вона йому повірить. Він не був покараний за це, обдурив одного партнера і провертає такі ж махінації з іншими. «Насправді він боягуз і боїться найбільше фізичного покарання, але він ніколи не отримував здачі. Він відчув смак крадених грошей, і за ці ж гроші судиться з тими, у кого їх вкрав», — говорить колишній роботодавець.

У бізнесі В нього такі ж підходи, як і в сім’ї: напустити пилу в очі, придумати казки на будь-які теми, витягти все, що можна, а потім залишити ні з чим.

«Він ледачий і як фахівець мало в чому розбирається, але при цьому хоче вкрасти ВСЕ і швидко. Його абсолютно не хвилює те, що партнери, впустившие його в свій бізнес тільки під зобов’язання чесно працювати, потім сидять у збитках. Він може бути і “биком” і “няшкой” — залежно від того, що йому зараз вигідно. Вміє втертися в довіру, не соромиться відверто принижуватися, просити і обіцяти свідомо не сбываемое, завжди прикриваючись добрими історіями, іконами і чим завгодно. Думаю, такі підходи в нього і в особистому житті. Людська натура ж не змінюється, а натура ця глибоко гнила і протухла. Такий собі негідник-Швондер», — розповідає колишній партнер Микола.

Сам Олександр від інтерв’ю відмовився, пославшись на те, що зараз у нього є інші пріоритетні питання. Не захотів говорити і адвокат, який веде його справи і, за підозрою колишніх дружин, є автором схем з відбору майна — Богдан Прокоф’єв. До речі, його дружина — нотаріус, яка, за збігом обставин чи ні, теж займалася цією справою.

Як вдалося з’ясувати редакції, зараз Войтов перебуває під домашнім арештом. Втім, причиною інтересу поліції стало не регулярне побиття жінок, а чергова афера в бізнесі.

Автор -  Ткачук Валерія